Рэпер: Але, але, мои друзья! Сегодня я хочу поделиться с вами своей непростой историей, историей о том, как я купил закладки и спас себя от стресса. Это был самый тяжелый период в моей жизни, я испытывал такое давление, что даже стены начали сдаваться под этим диазовым прессом. Но благодаря амфетамину я смог скипнуть все эти проблемы и найти спасение в наркотическом эйфории.
Все началось с того, что я попал на стендаль из-за одной девчонки. Она была настоящей ешкой, всегда веселой и жизнерадостной. Я был влюблен до уши и готов был на все ради нее. Но в один прекрасный день она решила бросить меня, словно я стал плохим наркоманом, с которым она больше не хочет иметь дело. Это было для меня настоящей ломкой, и я понял, что без помощи морфия мне не справиться с такими эмоциями.
Наркоман: Братцы и сестры, я отравился марихуаной и даже попал в психушку из-за этого. Но на улицах города я встретил одного парня, который пообещал мне выход из этого ада. Он сказал, что у него есть закладки, которые помогут мне перестать испытывать стресс и забыть о своих проблемах.
Так что я решил купить эти закладки, чтобы утопить свои проблемы в наркотическом тумане. Я встретился с этим парнем на улице, и мы сделали обмен – я ему деньги, а он дал мне пакет с этими закладками. Я был рад, как ребенок, ведь я знал, что сейчас все проблемы исчезнут, как дым от сигареты.
Рэпер: Я принял эту дозу амфетамина и почувствовал, как эйфория охватила меня. Все проблемы, все стрессы исчезли, словно они были просто смертными существами, попавшими в мою наркотическую паутину. Я почувствовал себя свободным, словно снова стал ребенком, который ничего не боится.
И я начал меняться. Я перестал быть тем угнетенным, печальным рэпером, который все время жаловался на свою жизнь. Я стал тем самым крутым парнем, который знает, как забыть о проблемах и просто наслаждаться моментом. Я был настолько самоуверенным, что даже решился выступить на сцене в своем новом образе.
Это было что-то! Я исполнил свои рэпы, словно настоящий мастер своего дела. Вся толпа просто кайфовала от моего выступления, словно я был на экстази. А когда я начал кайфовать, я увидел, что мои поклонники тоже кайфуют вместе со мной. Это был совершенный симбиоз, где все присутствующие притягивали друг друга своей энергией.
Наркоман: Братцы и сестры, я понял, что я нашел свое истинное призвание. Каждый раз, когда я принимаю закладки, я переношу себя в другую реальность, где все стрессы и проблемы остаются там, а я наслаждаюсь каждым моментом своей жизни. Я больше не испытываю ломки, я просто нахожу свою внутреннюю гармонию и пусть другие считают это ошибкой. Но в тот момент, когда ты находишься на краю пропасти и готов прыгнуть, иногда лучшее решение – это просто скипнуть все и найти спасение в том, что доступно на данный момент.
Я хотел бы закончить свою историю словами, которые вдохновили меня на изменения: "Будь собой, несмотря ни на что. Не позволяй никому сказать тебе, какая должна быть твоя жизнь. И если ты находишь свою истину в том, что другие считают ошибкой, то продолжай идти своим путем, туда, где находится твоя наркотическая свобода".
Stay high и кайфуй! Не поддавайтесь искушению и ищите свое счастье в других вещах. Будьте здоровы и наслаждайтесь каждым моментом своей жизни!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
|